перехід

-хо́ду, ч.

1) Дія за знач. переходити. || Визначене місце, у якому дозволяється переходити вулицю.

••

Підзе́мний перехі́д — тунель під дорогою, проїжджою частиною вулиці тощо, призначений для руху пішоходів.

Пішохі́дний перехі́д — ділянка проїжджої частини чи спеціальна споруда, призначена для руху пішоходів через дорогу.

2) перев. у мн. Пересування з одного місця в інше.

3) Відстань між двома зупинками у пішій подорожі, в поході і т. ін. || Час, за який можна подолати певну відстань.

4) Місце, зручне або пристосоване для того, щоб переправлятися через що-небудь.

5) Спеціальна будова або частина будинку, що з'єднує два приміщення, два боки вулиці і т. ін.; коридор, галерея.

6) Час, коли що-небудь змінюється; ланка, що зв'язує явища, які переходять одне в інше.

••

Електри́чний перехі́д — перехідний шар у напівпровідниковому матеріалі між двома ділянками з різними типами електропровідності.

Фа́зовий перехі́д — перехід речовини з однієї термодинамічної фази до іншої у разі зміни зовнішніх умов.

7) спец. Одна з послідовних дій при обробці чи виробленні чого-небудь.

8) У системах обробки інформації: а) передача керування; б) відхилення від природної послідовності виконання операторів мови в програмі.

••

Безумо́вний перехі́д — перехід у задану точку програми за заздалегідь визначеною адресою.

Умо́вний перехі́д — перехід в одну з декількох точок виконання програми в залежності від результату перевірки деяких умов.

9) Межа двох середовищ з різними фізичними властивостями. 10 діал. Епілепсія, родимець.